Чи модно бути вихованим у сучасному світі
Те, якими виростуть діти, в першу чергу залежить від старань батьків.
Моральне здоров’я допомагає дітям успішно впоратися з невдачами і рухатися далі, навіть якщо вони не впевнені в собі. Сильний ментальний захист дозволяє максимально розкрити свій потенціал в майбутньому. Але щоб дитина була морально здоровою, батькам необхідно відмовитися від деяких звичок, шкідливих і для них самих.
1. Дозволяти дитині відчувати себе жертвою
Йому відмовили в участі у новорічній виставі, він провалив контрольну або трапилася інша невдача — дитина все одно не перетворюється в «жертву обставин». Невдача і несправедливість — частина життя. Поясніть дітям, що не має значення, наскільки важко чи нечесно склалися обставини — вони завжди можуть змінити їх на свою користь.
2. Виховувати в дитині почуття провини
Діти, які вважають, що бути винним у чомусь- жахливо, не зможуть надалі відмовити, коли хтось скаже: «Ти ж мій друг, дай списати» або «Якщо ти любиш мене, ти зробиш для мене все, що я захочу».
Поясніть дітям, що незважаючи на те, що іноді люди відчувають себе винними, не можна дозволяти емоціям впливати на свої рішення.
3. Перетворювати дитину в центр Всесвіту
Якщо ваше життя обертається навколо дітей, вони виростуть з упевненістю, що так повинно бути завжди. А егоцентричним, зацикленим на собі дорослим живеться складно. Навчіть дітей концентруватися на тому, що вони можуть запропонувати світу, замість того, щоб постійно думати, що вони можуть отримати.
4. Дозволяти страху за дитину диктувати рішення
Упакувавши дитину в «захисний міхур», ви, безсумнівно, будете відчувати набагато менше занепокоєння. Але надмірна опіка навчить дітей лише тому, що постійно треба уникати страшних ситуацій. Покажіть, що найкращий спосіб подолати страх — зустріти його лицем до лиця. Це допоможе виховати в дітях уміння безболісно виходити із зони комфорту.
5. Давати дітям владу над собою
Дозволяючи дітям вирішувати, що сім’я буде їсти на вечерю або куди поїде у відпустку, ви навантажуєте їх відповідальністю, яку вони в силу віку ще не здатні нести. Ставлячись до дітей як до головних, ви руйнуєте їх моральне здоров’я.
Навчіть дитину виконувати вказівки, вислуховувати зауваження і робити те, чого вона не хоче. Дозволяйте їй приймати прості рішення, в той же час підтримуючи здорову сімейну ієрархію.
6. Змушувати дітей бути ідеальними у всьому
Для батьків правильно вірити, що діти покажуть себе з найкращої сторони. Але не можна вимагати бути кращим у всьому. Навчіть дитину, що в житті бувають поразки і невдачі, і це нормально. І нормально не бути кращим.
Діти, які «хворіють» перфекціонізмом, виростають у залежних від чужої думки дорослих.
7. Дозволяти ухилятися від відповідальності
Звичайно ж, ви хочете, щоб у ваших дітей було безтурботне дитинство, тому дозволяєте їм не допомагати по дому або не вчити уроки. Але діти, які виконують відповідні їх віку обов’язки, не перевантажені. Навпаки — ці обов’язки сприяють інтелектуальному розвитку і формують почуття відповідальності.
8. Брати на себе відповідальність за дитячі почуття
Намагаючись розвеселити дитину, коли та сумна, ви берете на себе відповідальність за її емоції. Діти повинні отримати різнобічний емоційний досвід, щоб вміти керувати почуттями.
Завчасно навчіть дитину справлятися зі своїми емоціями, щоб вона не залежала від здатності інших її втішити.
9. Не дозволяти дітям робити помилки
Виправляючи домашнє завдання з математики або двічі перевіряючи, чи взяли діти свій обід, ви заважаєте їм пізнавати життя. Природні наслідки їх рішень — найкращі вчителі. Щоб стати розумнішими і сильнішими, потрібно вчитися не тільки на чужих помилках, але і на своїх.
10. Змішувати дисципліну і покарання
Покарання примушує дітей страждати через некоректну поведінку. Дисципліна повинна навчити, як стати краще в майбутньому. Виростити дитину, яка боїться проблем, — не те ж саме, що виховати дітей, які хочуть приймати найкращі рішення.
Спирайтеся на філософію «дія-наслідок», щоб допомогти виробити самодисципліну, яка в подальшому допоможе з правильним вибором.
11. Вибирати найпростіший шлях, щоб уникнути незручностей
Виконуючи домашню роботу замість дитини або купуючи їй те, що вона хоче, лише б не скиглила, ви, звичайно, зробите своє життя простішим, але в підсумку зіпсуєте дитину.
Діти роблять висновки, і якщо вони бачать, що ви здаєтеся при перших же труднощах, вони навчаться постійно вимагати свого. Допоможіть дитині зрозуміти, що не завжди необхідно задовольняти свої нагальні потреби.
12. Вести себе не так, як вимагаєте від дітей
Переконайтеся, що ваші пріоритети відповідають життєвим цінностям, а слова не розходяться з ділом. Тільки тоді ви зможете передати таку модель поведінки дітям.
Твір на тему
Як Нещодавно я почув вислів А. П. Чехова, за яким окреслюються головні ознаки вихованих людей: вони поважають людську особистість, завжди м’які, ввічливі, поступливі; не брешуть навіть у дрібницях; вони не метушливі; якщо мають у собі талант, то поважають його. Але не цей перелік позитивних рис привернув мою увагу. Мене вразили подальші рядки: “Тут потрібна безперервна денна й нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля… Тут є цінною кожна година”.
Це було — як відкриття! Бо скільки днів, місяців, років мої батьки старанно і ласкаво виховували в мені ввічливість, чесність, акуратність: саме те, про що йдеться у чеховському вислові. Мабуть, без їхньої “школи” мені б зараз було дуже скрутно жити у нашому світі, сповненому змін і суперечливостей. Нас вчили казки, вчили вихователі, вчили батьки. Але з’ясовується головне — це твоя власна щодення праця над собою, над своєю поведінкою. Звісно, важко щомиті контролювати себе, наслідуючи закони народної моралі, бо зараз ці закони сміливо перекреслюються окремими сучасними явищами.
Нам говорять про чистоту ідеалів та високу мету, а з телеекранів ми бачимо зовсім інше. Душу підносять прекрасні герої Шевченка, Лесі Українки, Довженка, Ліни Костенко, а за порогом стикаєшся з грубістю та байдужістю.
Як зуміти не розгубитися, гідно посісти своє місце в суспільстві? Мені здається, в цьому може допомогти вихованість, що споконвічно цінувалася і поважалася в народі. Саме вона допоможе рано чи пізно здобути прихильність й довіру людей. Вона підкаже безпомилковий вихід із складної ситуації. Вона підтримає твою гідність у хвилину випробування. Лише у такому разі я зможу поважати себе, водночас викликаючи повагу до себе інших людей.
Так я розумію значення вихованості в житті кожної людини. Щоб назвати всі ознаки вихованості у сучасному розумінні, не вистачило б, мабуть, декількох аркушів. Бо будь-який твій вчинок може свідчити про ступінь вихованості. Ось дорогою до школи ти гримнув дверима під’їзду перед самісіньким носом того, хто йшов слідом. Ось ти перебіг дорогу перед автомобілем, не зважаючи на того, хто сидить за кермом. Ось у школі байдуже пройшов повз малюка, що впав. А ввечері, вже вдома, не помітив маминої втоми й увімкнув голосно музику. Начебто, нічого і не трапилось, а ось на душі якось незатишно. Це докоряє тобі твоє сумління, твоя забута вихованість, культура.
Звісно, я навряд чи зміг би вчинити так, як у наведених прикладах, бо навіть думка про таку поведінку мені неприємна. Так, я дуже поважаю культуру і всі її прояви. Бо ще академік Лихачов писав, що єдине, чим людина відрізняється від тварини, є наявність у людському суспільстві культури. Пам’ятаю, як мене приголомшили тоді ці слова! І, може, саме в ту мить я вперше замислився над власною культурою і вихованістю.
Я зрозумів, що бути вихованим — це не тільки грамотно наслідувати всі правила етикету, мати ерудицію, бездоганний вигляд тощо. Я вважаю, що, перш за все, це — наявність власної внутрішньої культури, яка вкоренилася в кожну твою клітиночку, стала твоїм переконанням. Коли інакше ти вже не можеш, просто не вмієш! І Я твердо переконаний, що вихованість починається із твоєї поведінки у родині, де, здається, можна не слідкувати за собою. Але ж тоді непомітно зітреться межа між культурою і безкультур’ям, а це — перший крок до втрати вихованості, гідності